Є речі, від яких у житті людини залежить майже все:
це батько з матір’ю, родина, Батьківщина. І учитель… Учитель і школа. Школа, де
жоден день не схожий на інший, де кожен урок – свято спільної творчості. Таких
шкіл немало в Черкаській області. Серед них – Сахнівська школа
Корсунь-Шевченківського району, де майже 40 років працював, творив і мріяв
Олександр Антонович Захаренко. Прийшовши у школу в 1959 році,
він став натхненником щасливої долі декількох поколінь сахнівських школярів,
коли відкривав разом з ними таємничі несподіванки життя: від арифметики
буденності – через фізику польоту – до філософії повноцінного буття.
Він учив дітей бути успішними. Він учив їх
бути потрібними. Учив бути щасливими. Яка шкільна наука спрямована на
реалізацію такої мети? Який предмет із багатьох навчальних забезпечує її
досягнення? У Сахнівській школі – всі!
Досвід
Сахнівської школи яскраво доводить, що так звані «знання, уміння, навички» діти
отримують не при вивченні певного предмета, а від талановитого небайдужого
Учителя. Олександр Антонович мав унікальну особливість, яка притаманна далеко
не всім людям: він умів мріяти. А ще він не боявся бути особливим,
нестандартним, тому і школа його – Сахнівська Авторська – стала унікальною
Школою мрійників. Науковці-педагоги намагаються з професійної точки зору дати
аналіз діяльності цієї школи, визначаючи такі її особливості, як
«школа-толока», створення соціокультурного середовища, принцип
дитиноцентризму в реалізації задач
навчально-виховного процесу тощо. А сахнівські школярі навряд чи замислювались
над такими серйозними речами. Вони жили собі щоденним шкільним життям –
насиченим і цікавим – і не підозрювали, що може бути інакше, що існують школи,
де учні просто відсиджують «від дзвінка до дзвінка», зазубрюють кожного дня
безліч інформації, щодня чують від учителів, що «навчання – це важка праця», і
з нетерпінням чекають останнього дзвоника і випускного вечора, щоб уже ніколи
не згадувати школу. А давні філософи стверджували, що навчання для дитини має
бути розвагою, що результат навчання у великій мірі залежить від доброї волі
маленького школярика і примушуванням воно ні в якому разі не прищеплюється.
Розуміючи це, мудрий педагог Олександр Антонович Захаренко прагнув створити у
школі такі умови, за яких кожна дитина має можливість проявити свою
індивідуальність і відчути власну неповторність, навчитися мріяти і втілювати
мрії у життя. І найголовніше, що відрізняє Сахнівську школу від інших шкіл, -
це вміння перетворити мрію, казку, диво на реальність. Мрія піднімала в повітря
над Сахнівкою перший витвір дитячої фантазії – величезну повітряну кулю, а
потім – зроблені дитячими руками майже космічні ракети з мишами і хом’ячками на
борту! Мрія і романтика надихали дітей та дорослих на створення фонтану «Колосок»,
вода в якому струмить і бризкає тільки тоді, коли зачаровані оточуючі плескають
в долоні! Мрія і пам’ять допомагали при будівництві шкільного музею з
планетарієм та обсерваторією. Мрія і допитливість сприяли появі шкільної газети
і телебачення. Мрія і скорбота примножували сили при спорудженні «Криниці
Совісті» на честь сахнівчан, що пішли з життя в роки голодомору…
«Мрії – це спогади про майбутнє», - стверджував Григорій
Ландау. Що стосується колективу Сахнівської школи, то вся їхня діяльність була нерозривним
поєднанням пам’яті про минуле й устремління в майбутнє, яка у теперішньому
народжувала в серцях дітей та дорослих
благородні пориви й почуття. "Патріотами не народжуються, - був упевнений
Олександр Антонович, – ними стають у процесі становлення особистості.” А
звертаючись до своїх учнів, він писав: "Дитинко! Не поспішай втекти з
дитинства. Всьому свій час. Зрозумій, що дитинство – це казка, яка не
повторюється, лишившись острівком щастя в людському житті.” Можливо, це й є
найважливішою місією кожного вчителя: перетворити шкільне життя своїх учнів на
щасливу чарівну казку, де діти вчаться досягати намріяного, користуватися
невичерпним джерелом знань, зібраних тисячоліттями, ставити мету і виходити
переможцями в будь-якій ситуації. І тоді у дітей виростають крила і вони
спроможні до польоту – польоту думки, мрії, долі!
|